Учет экспорта товаров

Как вести учет экспорта товаров

Под экспортом в экономике понимают вывоз товаров за границу для продажи или переработки. Вывозимый за пределы государства товар фиксируется таможенной службой и оформляется соответствующими документами. Документы, учитывающие и сопровождающие экспорт товаров за границу РФ, должны быть оформлены в соответствии с действующими законами России.

Основными законами, регулирующими внешнеторговую деятельность, являются Федеральный закон «О валютном регулировании и валютном контроле» № 173-ФЗ от 10.12 и закон «Об основах государственного регулирования внешнеторговой деятельности» от 08.12.2003 N 164-ФЗ.

В законе № 173-ФЗ определены:

  • права и обязанности лиц, участвующих во внешнеэкономических операциях;

  • органы валютного регулирования и органы валютного контроля;

  • права и обязанности органов и агентов валютного контроля.

В соответствии с Федеральным законом № 164-ФЗ товары попадают под таможенную процедуру экспорта, если соблюдены следующие условия:

  • для сделок, на которые не распространяются установленные законом льготы, уплачены все экспортные таможенные пошлины;

  • соблюдены все ограничения и запреты;

  • для товаров, включенных в сводный перечень, представлен сертификат о происхождении.

Читайте статью: Современная структура экспорта России

Учет операций по экспорту товаров: необходимые документы

При экспорте из России товар вывозится за границу Российской Федерации для последующей его переработки или продажи, то есть без права на возврат. Экспорт сопровождается уплатой пошлин. Их размер зависит от разных причин и, в частности, определяется стоимостью экспортируемого товара, которая заявлена в таможенной декларации. При осуществлении экспортных операций существует определенный порядок действий.

Учет отгрузки и продажи товаров на экспорт ведется отдельно от учета деятельности предприятия на территории РФ. В документообороте используются первичные документы, подтверждающие отгрузку товара, его оплату, услуги посредников.

Все товары, перемещаемые за границу РФ, подлежат обязательному таможенному оформлению, которое может осуществляться:

  • самим экспортером,

  • его таможенным представителем,

  • иным лицом на основании доверенности.

К предъявляемой таможенному органу декларации прилагается пакет подтверждающих документов. Допускается предоставление документов в копиях, при этом таможенный орган вправе проверить любую из них на ее соответствие оригиналу.

Читайте статью: Таможенный транзит товаров

Бухгалтерский учет экспорта товаров

Для получения достоверной информации бухгалтерский учет экспорта товаров ведется на отдельных субсчетах, что позволяет разделить в учете обычную и внешнеэкономическую деятельности. К особенностям бухгалтерского и налогового учета экспорта товаров относятся:

1. Расчеты по экспортному контракту чаще всего проводятся в иностранной валюте. Для этого нужно:

  • открыть валютные счета, на каждую валюту в отдельности, и использовать в учете счет 52 для расчетов с контрагентом: Дт 52 Кт 62;

  • освоить операции купли-продажи валюты и отражать их в отчете, используя для этой цели счет 57 (или счет 91 в зависимости от принятой учетной политики):

    Дт 57 Кт 52;

    Дт 51 Кт 57;

    Дт 91 Кт 57 или Дт 57 Кт 91;

  • вести учет расчетов по каждой сделке одновременно в двух валютах: иностранной и российской;

  • проводить переоценку валютных остатков и задолженности контрагентов (в валютном выражении) как на дату совершения операции , так и на отчетную дату, с применением для этого счета 91: Дт 91 Кт 52, 62 или Дт 52, 62 Кт 91.

2. Учет экспорта товаров ведется предприятием отдельно от остального учета, что обусловлено, с одной стороны, требованиями законодательства, а с другой – необходимостью достижения следующих целей, которые включают:

  • разделение данных по учету экспорта товаров от информации по деятельности, облагаемой НДС по другим ставкам или освобожденной от этого налога (п. 4 ст. 149 и п. 1 ст. 153 НК РФ);

  • контроль над полнотой поступления оплаты от зарубежных контрагентов (п. 1 ст. 19 ФЗ «О валютном регулировании…» от 10.12.2003 № 173-ФЗ);

  • использование возможности не начислять НДС по авансам, которые поступили от зарубежных покупателей (п. 1 ст. 154 НК РФ);

  • контроль соблюдения сроков, необходимых для подтверждения права на использование нулевой ставки (п. 9 ст. 165 НК РФ);

  • отслеживание момента перехода права собственности на товар в том случае, если, согласно международным правилам толкования торговых терминов «Инкотермс», он не совпадает с моментом отгрузки;

  • правильное соотнесение объемов отгрузок, что необходимо при вычислении НДС.

3. Возникают дополнительные операции по учету экспорта товаров:

  • расчет по таможенным пошлинам и сборам (счет 76):

    Дт 76 Кт 51 (52);

    Дт 44 Кт 76;

  • в случае несовпадения моментов перехода собственности на товар с моментом отгрузки, для ее учета применяется счет 45:

    Дт 45 Кт 41 (43);

    Дт 90 Кт 45;

  • восстановление НДС, принятого к вычету, а затем отнесенного к экспортным операциям (п. 6 ст. 166 НК РФ);

  • пени и штрафы за НДС по не подтвержденному в срок экспорту начисляются на Дт 91 Кт 68;

  • для неподтвержденного экспорта НДС списывается в прочие расходы ( Дт 91 Кт 19), спустя три года с даты завершения налогового периода, в котором была совершена соответствующая отгрузка.

Самое трудоемкое в бухгалтерском учете экспорта товаров – это проводки НДС. Правильность ведения учета НДС дает возможность получения вычета по налогу, в случае подтверждения права на применение нулевой ставки НДС. В связи с этим следует обратить особое внимание на:

  • учет налога, относящегося к прямым затратам по экспорту;

  • распределение НДС по косвенным затратам для определения его части, приходящейся на экспорт;

  • правильность оформления документов, касающихся НДС;

  • соблюдение сроков подготовки документов, подтверждающих право на налоговые вычеты;

  • восстановление НДС, принятого к вычету, а затем отнесенным к экспортным операциям;

  • соблюдение установленных сроков учета налога при экспорте товаров по неподтвержденным, а также по подтвержденным позднее поставкам;

  • высокую вероятность несовпадения периодов учета отгрузки на экспорт для целей налога на прибыль и подтверждения права на вычет НДС по ней, что приводит к несоответствию налоговых баз по прибыли и НДС в одном и том же налоговом периоде.

НДС по экспортным затратам накапливается на счете 19 с его выделением на специальный субсчет: Дт 19 Кт 60.

Ранее принятый к вычету налог, при учете экспорта товаров, восстанавливается на момент их отгрузки проводкой: Дт 19 Кт 68.

Налог по косвенным затратам, перераспределяется на счете 19 с переносом экспортной части налога на субсчет: Дт 19 Кт 19.

Если появляются документы, подтверждающие возможность применения вычета, то со счета 19 производится списание налога в соответствующем документам размере: Дт 68 Кт 19.

Налог на неподтвержденный в срок экспорт начисляется на субсчет счета 19: Дт 19 Кт 68.

При этом налог по затратам, относящийся к нему, принимается к вычету: Дт 68 Кт 19.

Пени и штрафы по НДС по не подтвержденному в срок экспорту начисляются на Дт 91 Кт 68.

Если в дальнейшем экспорт подтверждается, то эта часть налога принимается к вычету (п. 10 ст. 171, п. 3 ст. 172 НК РФ): Дт 68 Кт 19.

Для неподтвержденного экспорта НДС списывается в прочие расходы – Дт 91 Кт 19 – спустя три года с момента завершения налогового периода, в котором была совершена соответствующая отгрузка.

Читайте статью: Анализ экспорта России

Особенности налогового оформления

При пересечении товаром границы экспортер начисляет и уплачивает НДС по обычной ставке. Базой для расчета НДС является сумма, складывающаяся из стоимости товара согласно декларации, а также пошлины и акциз. Если НДС не уплачен, то товар не сможет покинуть зону временного хранения на таможне. При задержке платежа на невыплаченную сумму начисляется пени. При последующем подтверждении экспорта сумму уплаченного «неподтвержденного» НДС экспортер вправе принять к вычету, если выполняются следующие условия:

  1. Товар оприходован на учет.

  2. Выручка от операций с товаром облагается НДС.

  3. На товар и его транспортировку собраны все первичные документы.

  4. Таможенный НДС уплачен полностью.

Если используется упрощенная схема налогообложения, то при учете экспорта товаров НДС к вычету не применяется. В этом случае действия с НДС зависят от того, какой объект налогообложения используется. Если в качестве объекта налогообложения используются «доходы», то НДС включается в стоимость товара или основного средства. При применении схемы «доходы минус расходы» сумма налога включается в состав затрат, уменьшающих налогооблагаемую базу.

Учет экспорта товаров за пределы Таможенного союза

Ниже приведена таблица с вопросами, касающимися экспорта товаров, налогового и бухгалтерского учета экспортных операций, наиболее часто возникающими в практической деятельности экспортеров. По каждому из них в таблице даются ссылки на соответствующие правовые акты, в которых можно найти ответы на них. Речь идет об учете отгрузки и продажи товаров на экспорт за пределы Таможенного союза.

Для детального анализа учета экспорта товаров требуется большой объема информации о рынке, которой у предприятия часто нет. Поэтому стоит обратиться к профессионалам. Наша информационно-аналитическая компания «VVS» является одной из тех, что стояли у истоков бизнеса по обработке и адаптации рыночной статистики, собираемой федеральными ведомствами.

Качество в нашем деле – это, в первую очередь, точность и полнота информации. Когда вы принимаете решение на основе данных, которые, мягко говоря, неверны, сколько будут стоить ваши потери? Принимая важные стратегические решения, необходимо опираться только на достоверную статистическую информацию. Но как быть уверенным, что именно эта информация достоверна? Это можно проверить! И мы предоставим вам такую возможность.

Уточнить все детали можно по телефонам: +7 (495) 565-35-51 и 8 (800) 555-34-20.

Заказать обратный звонок

Експорт: бухгалтерський облік і податок на прибуток

Одразу зауважимо: експортні операції не призводять до виникнення різниць між бухгалтерським фінрезультатом і об’єктом обкладення податком на прибуток. Тому всі доходи та витрати, сформовані за бухгалтерськими правилами, можна сміливо переносити в «податковоприбуткові» доходи та витрати без жодних коригувань. Але до правил бухгалтерського обліку потрібно бути дуже уважним, адже за такого підходу бухгалтерські помилки неминуче призведуть до перекручення суми податку на прибуток.

Визначаємо «експортну» дату доходу

Експорт товару. Найбільша спокуса відобразити дохід за експортною операцією в підприємства виникає на дату оформлення митної декларації (МД). Проте орієнтуватися на дату МД не завжди правильно, адже далеко не завжди саме на цю дату виконуються всі умови визнання доходу, установлені п. 8 П(С)БО 15. Звичайно ж, на дату отримання передоплати про дохід також не може бути й мови ( п.п. 6.3 П(С)БО 15).

Нагадаємо, що дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) слід визнати, якщо (згідно з п. 8 П(С)БО 15):

— покупцю передано всі ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію;

— продавець не здійснює управління та контроль за реалізованою продукцією;

— сума доходу може бути достовірно визначена;

— є впевненість, що в результаті операції станеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Причому нерідко останні дві умови виконуються вже в момент підписання договору, а ось виконання перших двох якраз і свідчить про необхідність нарахувати дохід. Тому

дохід за експортною операцією слід визнати на дату останньої з подій: передання ризиків і втрати контролю

Але коли ж при експорті товару ці умови можна вважати виконаними?

Мінфін у листі від 03.03.2007 р. № 31-34000-20-10/4345 підкреслює, що контроль над активом, як правило, супроводжується правом власності на нього. Однак прив’язуватися до моменту переходу права власності не зовсім правильно, адже бувають випадки, коли право власності переходить к покупцю набагато пізніше, ніж передається контроль (наприклад, при постачанні на умовах відстрочення платежу, якщо договором передбачено перехід права власності після остаточного розрахунку). Тому, на наш погляд, втрата конт­ролю за реалізованою продукцією відбувається в момент фізичного її відвантаження покупцю (перевізнику покупця).

А ось момент переходу ризиків та вигод, пов’язаних з правом власності, слід визначати виходячи з базису постачання ІНКОТЕРМС, визначеного в договорі (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 1-2, с. 21).

Як бачимо, дата визнання доходу в бухгалтерському обліку підприємства зовсім не прив’язана до дати МД. І тільки якщо на дату МД виконується остання з умов, передбачених п. 8 П(С)БО 15, є підстави для відображення доходу саме на цю дату.

Водночас зауважимо: щоб уникнути спорів з податківцями, дату виникнення доходу слід документально підтвердити (особливо коли така дата належить іншому звітному періоду, ніж дата вивезення товару за межі митної території України). У різних випадках документом, що підтверджує дату виникнення доходу, може бути акт передачі товару, CMR або будь-який інший документ.

Експорт послуг. Послуги, на відміну від товару, не мають матеріальної форми. А тому перетинають кордон непомітно, в обхід усіх митних формальностей . Підтвердженням того, що послуга надана, є акт або інший погоджений сторонами документ. Датою визнання доходу буде дата такого документа.

Але тут слід також пам’ятати про вимоги, встановлені пп. 10 — 14 П(С)БО 15. З їх урахуванням дохід за послугами слід також визнавати на дату балансу:

а) виходячи зі ступеня завершеності операції — якщо одночасно виконуються всі такі умови:

— дохід може бути достовірно визначений;

— імовірне надходження економічних вигод;

— можлива достовірна оцінка ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

— можлива достовірна оцінка витрат, здійснених для надання послуг і необхідних для їх завершення;

б) виходячи з суми витрат, що підлягають відшкодуванню — якщо така сума визначена.

Тому

дохід від надання послуг визнають не тільки на дату акта (або іншого документа, що підтверджує факт надання послуги), а й на кожну дату балансу з урахуванням вимог пп. 10 — 14 П(С)БО 15

При цьому, якщо контрактом не передбачено оформлення документа, що підтверджує таке «часткове» надання послуги на дату балансу, то підприємству слід самостійно скласти будь-який документ (наприклад, бухгалтерську довідку), що містить усі реквізити первинного документа, який і підтверджуватиме дату виникнення доходу.

Перераховуємо дохід у валюту звітності

Дохід від експортної операції підприємство отримує в іноземній валюті. Але в обліку він має бути відображений ще й у валюті звітності. За яким курсом слід перераховувати інвалютний дохід? Про це говорить П(С)БО 21.

Утім, для того, щоб правильно перерахувати інвалютний дохід, досить знати всього три правила:

1) операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат) ( п. 5 П(С)БО 21);

2) суму авансу (передоплати) в іноземній валюті при включенні до складу доходу* звітного періоду перераховують у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати отримання авансу ( абзац другий п. 6 П(С)БО 21);

* Отримання авансу, як ми пам’ятаємо, не призводить до виникнення доходу, а тому таке включення може бути здійснене тільки на дату визнання доходу.

3) якщо передоплата та відвантаження відбуваються частинами, дохід від реалізації визначають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності отримання авансових платежів ( абзац другий п. 6 П(С)БО 21).

Водночас нагадаємо, що починаючи з 31.03.2015 р. НБУ встановлює курс щодня один раз наприкінці робочого дня, і діє він протягом усього наступного робочого дня. Тому курс на початок і на кінець дня зараз однаковий.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок:

при перерахунку інвалютного доходу у валюту звітності слід застосовувати курс НБУ, що діє на дату першої події за експортною операцією у межах суми такої першої події

Тут також важливо зазначити: датою отримання авансу слід вважати дату надходження коштів на розподільчий рахунок у банку (детально про необхідність відображення рухів за розподільчим рахунком див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 84, с. 15). Нагадаємо: з 18.06.2015 р. для обліку коштів на розподільчому рахунку до Плану рахунків додано субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті».

Рахуємо курсові різниці

Підприємствам, які здійснюють експорт, слід також пам’ятати, що за монетарними статтями балансу необхідно розраховувати курсові різниці ( п. 8 П(С)БО 21). Тому, якщо першою подією за експортною операцією є відвантаження, то за дебіторською заборгованістю, яка в результаті цього утворюється, курсові різниці розраховують на кожну дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції. Причому на дату господарської операції курсові різниці рахують:

— або в межах суми такої операції — тоді залишок заборгованості може бути перерахований на кінець дня або в загальному порядку на дату балансу;

— або за всією статтею.

Підприємство самостійно визначає порядок розрахунку курсових різниць на дату господарської операції і закріплює його в обліковій політиці.

Монетарною статтею є й валютні кошти на розподільчому і поточному рахунках, тому при їх списанні і на дату балансу курсові різниці також слід рахувати.

Наведемо приклади.

Приклад 1. Підприємство відвантажило зі складу на експорт товари вартістю $50000 (умови постачання — DDP, місце постачання — склад покупця, курс НБУ на дату МД — 22,6 грн./$, на дату передачі товару на складі покупця — 22,8 грн./$). Плата за митне оформлення — 1000 грн. Послуги митного брокера — 2000 грн. (без ПДВ). Балансова вартість відвантаженого товару — 800000 грн. За відвантажений товар отримано 2 оплати:

1) у сумі $20000 (курс НБУ на дату надходження коштів: на розподільчий рахунок — 23,0 грн./$, на поточний рахунок — 23,5 грн./$);

2) у сумі $30000 (курс НБУ на дату надходження коштів: на розподільчий рахунок — 23,7 грн./$, на поточний рахунок — 23,4 грн./$).

Причому друга оплата відбулася після дати балансу (курс НБУ на дату балансу — 24,0 грн./$). Згідно з обліковою політикою підприємство розраховує курсові різниці на дату здійснення операції в її межах і не здійснює перерахунок за залишком на кінець дня.

Таблиця 1. Експорт в обліку. Перша подія — відвантаження

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Курс НБУ, грн./$

Сума,

$/грн.

Дт

Кт

Оформлення МД, вивезення товару

Перераховано плату за митне оформлення товару поза місцем розташування митного органу

Нараховано плату за митне оформлення

Отримано від митного брокера послуги з декларування

Оплачено послуги митного брокера

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на дату фактичного вивезення товару за межі митної території України

ПДВ

22,6

0*

Віднесено на фінансовий результат:

— плату за митне оформлення товару

— послуги митного брокера

*База обкладення ПДВ становить: $50000 х 22,6 грн./$ = 1130000 грн.

Відвантаження товару на експорт (передача на складі покупця)

Передано товар покупцю

22,8

Списано собівартість реалізованих товарів

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товару

— собівартість реалізованого товару

Отримання від нерезидента першої частини оплати за товар ($20000)

Зараховано оплату на розподільчий рахунок

23,0

Відображено курсову різницю за дебіторською заборгованістю на суму оплати (23,0 грн./$ — 22,8 грн./$) х $20000

23,0

Перераховано валюту для обов’язкового продажу (75 %)

23,0

Перераховано валюту на поточний валютний рахунок (25 %)

23,0

Відображено грошові кошти, зараховані на поточний рахунок від продажу валюти. Курс продажу — 22,9 грн./$

23,5

341782,50

Відображено комісію банку за продаж іноземної валюти (0,5 %)

1717,50

Відображено витрати від продажу валюти (22,9 грн./$ — 23,5 грн./$) х $15000

23,5

Відображено курсову різницю на дату продажу іноземної валюти (23,5 грн./$ — 23,0 грн./$) х $15000

23,5

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід від курсової різниці

— витрати від продажу валюти

— витрати на банківське обслуговування

1717,50

Перерахунок заборгованості на дату балансу

Відображено курсову різницю на дату балансу (24,0 грн./$ — 22,8 грн./$) х $30000

24,0

Віднесено на фінансовий результат дохід від курсової різниці

Отримання від нерезидента другої частини оплати за товар ($30000)

Зараховано оплату на розподільчий рахунок

23,7

Відображено курсову різницю за дебіторською заборгованістю на суму оплати (23,7 грн./$ — 24,0 грн./$) х $30000

23,7

Перераховано валюту для обов’язкового продажу (75 %)

23,7

Перераховано валюту на поточний валютний рахунок (25 %)

23,7

Відображено грошові кошти, зараховані на поточний рахунок від продажу валюти. Курс продажу — 23,9 грн./$

23,4

535061,25

Відображено комісію банку за продаж іноземної валюти (0,5 %)

2688,75

Відображено дохід від продажу валюти (23,9 грн./$ — 23,4 грн./$) х $22500

23,4

Відображено курсову різницю на дату продажу іноземної валюти (23,4 грн./$ — 23,7 грн./$) х $22500

23,4

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід від продажу валюти

— витрати від курсової різниці

— витрати на банківське обслуговування

2688,75

Приклад 2. Підприємство отримало часткову передоплату за товар у сумі $40000 (курс НБУ на дату надходження коштів: на розподільчий рахунок — 24,1 грн./$, на поточний рахунок — 24,0 грн./$). Після дати балансу відвантажено товар на експорт (умови постачання — EXW, місце постачання — склад продавця) на суму $100000 (курс НБУ на датувідвантаження — 24,5 грн./$, на дату МД — 24,4 грн./$). Плата за митне оформлення — 2000 грн. Послуги митного брокера — 3200 грн. (без ПДВ). Після дати балансу (курс НБУ на дату балансу — 24,7 грн./$) отримано доплату в сумі $60000 (курс НБУ на дату надходження коштів: на розподільчий рахунок — 25,0 грн./$, на поточний рахунок — 25,2 грн./$).

Таблиця 2. Експорт в обліку. Перша подія — передоплата

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Курс НБУ, грн./$

Сума, $/грн.

Дт

Кт

Отримання від нерезидента передоплати ($40000)

Отримано передоплату від нерезидента на розподільчий рахунок

24,1

Перераховано валюту для обов’язкового продажу (75 %)

24,1

Перераховано валюту на поточний валютний рахунок (25 %)

24,1

Відображено грошові кошти, зараховані на поточний рахунок від продажу валюти. Курс продажу — 24,2 грн./$

24,0

Відображено комісію банку за продаж іноземної валюти (0,5 %)

Відображено дохід від продажу валюти (24,2 грн./$ — 24,0 грн./$) х $30000

24,0

Відображено курсову різницю на дату продажу іноземної валюти (24,0 грн./$ — 24,1 грн./$) х $30000

24,0

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід від продажу валюти

— витрати від курсової різниці

— витрати на банківське обслуговування

Відвантаження товару на експорт (передача на складі продавця)

Відвантажено товар на експорт

24,5

2434000*

Списано собівартість реалізованих товарів

Здійснено залік заборгованостей

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товару

— собівартість реалізованого товару

* Частину доходу в сумі попередньої оплати перераховуємо за курсом на дату отримання авансу, а частину, що залишилася, — за курсом на дату відображення доходу ($40000 х 24,1 + $60000 х 24,5).

Оформлення МД, вивезення товару

Перераховано плату за митне оформлення товару поза місцем розташування митного органу

Нараховано плату за митне оформлення товару

Отримано від митного брокера послуги з декларування товару

Оплачено послуги митного брокера

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

641/ПДВ

24,4

0*

Віднесено на фінансовий результат:

— плату за митне оформлення товару

— послуги митного брокера

* База обкладення ПДВ становить: $100000 х 24,4 грн./$ = 2440000 грн.

Перерахунок заборгованості на дату балансу

Відображено курсову різницю на дату балансу (24,7 грн./$ — 24,5 грн./$) х $60000

24,7

Віднесено на фінансовий результат дохід від курсової різниці

Отримання від нерезидента доплати ($60000)

Отримано доплату від нерезидента на розподільчий рахунок

25,0

Відображено курсову різницю на дебіторську заборгованість (25,0 грн./$ — 24,7 грн./$) х $60000

25,0

Перераховано валюту для обов’язкового продажу (75 %)

25,0

Перераховано валюту на поточний валютний рахунок

25,0

Відображено грошові кошти, зараховані на поточний рахунок від продажу валюти. Курс продажу — 25,5 грн./$

25,2

1141762,50

Відображено комісію банку за продаж іноземної валюти (0,5 %)

5737,50

Відображено дохід від продажу валюти (25,5 грн./$ — 25,2 грн./$) х $45000

25,2

Відображено курсову різницю на дату продажу валюти (25,2 грн./$ — 25,0 грн./$) х $45000

25,2

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід від курсової різниці

— дохід від продажу валюти

— витрати на банківське обслуговування

5737,50

висновки

  • Дохід за експортною операцією слід визнати на дату останньої з подій: передачі ризиків і втрати контролю.

  • Дохід від наданих послуг визнають не тільки на дату акта (або іншого документа, що підтверджує надання послуги), а й на кожну дату балансу з урахуванням вимог пп. 10 — 14 П(С)БО 15.

  • Інвалютний дохід слід перераховувати за курсом НБУ, що діє на дату першої події за експортною операцією в межах суми такої першої події.

  • Датою отримання авансу слід вважати дату надходження виручки на розподільчий рахунок у банку.

  • За монетарними статтями на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції мають бути розраховані курсові різниці.

Експорт товарів

Реферат на тему:
Експорт товарів

Експорт товарів — це спеціальний митний режим, який характеризується вивезенням тих чи інших товарів за межі країни, тобто за її кордон, з основною метою — реалізація їх на зовнішньому ринку. Звичайно ж, вивозитися можуть не тільки товари, але й такі важливі «речі» як послуги і капітал.
На сьогоднішній день експорт товарів — це ніщо інше, як вивіз за кордон різних матеріальних благ або надання партнерові, а точніше іноземному партнеру, на оплатній основі виробничих послуг, послуг споживчого класу. Під експортом капіталу розуміється вкладення коштів, в ті чи інші сфери за межами країни, наприклад, будівництво, а також експлуатація різних об’єктів і підприємств. У здійсненні експорту капіталів переслідується одна мета — отримання прибутку. Експорт також може виступати і як результат міжнародного поділу праці, крім цього він виступає однією з матеріальних передумов імпорту. Відомо, що саме виручені кошти від експорту є основним джерелом матеріальних засобів для покупки імпорту. Насправді всі імпортні та експортні операції пов’язані між собою.
Експорт товарів повинен здійснюватися відповідно до певних вимог, які позначені в законодавстві тієї чи іншої країни. По-перше, експорт товарів необхідно здійснювати тільки в тому випадку, якщо сплачені всі вивізні мита і внесені всі необхідні митні платежі. По-друге, експорт товарів потребує дотримання всіх заходів фінансової та економічної політики, також при цьому повинні передбачатися й інші вимоги, передбачені Кодексом та різними законодавчими актами країни у митній справі. Слід також звернути увагу на такий важливий момент: ті товари, які випускаються в митному режимі для експорту, повинні вивозитися за межі країни в тому стані, в якому вони були в момент прийняття митної декларації. Винятком є ​​товари, що змінилися в результаті природного зносу, або товари, які змінилися, але за правильної транспортуванні або зберіганні.
Під експортними товарами розуміють ті товари, які вивозяться з митної території країни. Експорт товарів — це вивіз за кордон країни, як предметів постачання зовнішньоторговельного типу, так і деякі речі, що вивозяться пасажирами в той час, коли вони перетинають кордон. Експортні товари можуть стати предметом правопорушень у митній справі з того самого моменту, як вони були пред’явлені митному органу, і аж до моменту вивезення їх з митної території. Відповідно до законодавства, експорт товарів — це і окремі різномасштабні комерційні операції, не пов’язані з вивезенням товарів з митної території країни.
Товари, що потрапляють під експортну категорію, вимагають декларування та спеціального митного оформлення в загальному порядку і в той же час, враховуючи особливості та специфіку цього митного режиму. Якщо вивозиться окремий вид товару, то співробітниками митниці він може обкладатися іншим податком. Не дивлячись на це, вивезення всіх товарів за межі країни, відповідно з режимом експорту, регулюється спеціально розробленими заходами і засобами, які входять в систему держрегулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основні інструменти державного регулювання вивозу товарів за кордон (експорту товарів) — це податкове й тарифне регулювання, валютний контроль і, звичайно ж, різні нетарифні засоби.
Експорт товарів є досить складною сферою у сфері зовнішньоекономічної діяльності, тому й існують дані інструменти. Експорт товарів має і свій специфічний тариф, що представляється у вигляді цілого комплексу постанов уряду, які містять в собі ті чи інші ставки мит на вивезення товару, список даних товарів, а також є всі положення зі зміни цих постанов. Ставки експортного тарифу для окремих видів товарів встановлюються урядом країни, і не підлягають спеціальному регулюванню з боку митних і тарифних органів. Відповідно до визначених законодавчими актами експорт товарів, вірніше деяких з них, характеризується і наявністю деяких тарифних пільг, що встановлюються тими чи іншими законодавчими актами, а також актами уряду і президента. Експорт товарів, як правило, має свої специфічні мита. Вони будуть залежати в першу чергу від видів експортних товарів. Найчастіше експорт товарів має найбільш помітне зменшення мита на продовольчі товари та сільськогосподарську продукцію. У сучасному світі існує так зване нетарифне регулювання експорту товарів, тобто ліцензування та квотування. Експорт деяких товарів вимагає наявності спеціального пакету документів і дозволів. Наприклад, експортуючи культурні цінності, слід мати спеціальне свідоцтво, яке видає служба зі збереження культурних цінностей країни.
Митне оформлення експорту. Експорт товарів.
Експорт — митний режим, при якому товари вивозяться за межі митної території без зобов’язання про їх ввезенні на цю територію. При випуску товарів у митному режимі експорт товари повинні бути вивезені за межі митної території в тому ж стані, в якому вони були на день прийняття митної декларації, крім змін стану товарів внаслідок природного зносу або втрат при нормальних умовах транспортування і зберігання. При експорті — товари звільняються від податків (крім експортних мит і акцизів) або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового законодавства. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.
Документи необхідні для оформлення товарів і транспортних засобів у митний режим експорту:
1. Платіжне доручення про оплату митних платежів
2. Платіжне доручення що підтверджує оплату за послуги митного терміналу
3. Необхідні дозвільні документи (сертифікати якості, фітосанітарний, екологічний сертифікат, висновок експерта гемолога, і т.д.)
4. Контракт, специфікація, додаткова угода.
5. Оригінали інвойсу.
Інвойс (англ. invoice) — в міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т.д.), умови поставки і відомості про відправника і одержувача. Виписка інвойсу свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті), у покупця з’являється обов’язок оплати товару відповідно до вказаних умов.
6. Сертифікат походження
7. Картка акредитації (обліку) у митному органі.
8. Довідка про декларування валютних цінностей
9. Книжка МДП.
КНИЖКА МДП — єдиний митний документ, що застосовується митними органами кожної з країн, що домовилися в якості вантажного маніфесту. К. МДП супроводжує вантаж від місця відправлення до місця призначення, і кожна з порушених митниць засвідчує митне оформлення на даному документі.
10. Транспортна накладна CMR (AWB, Ж / Д накладна, коносамент)
11. Паспорт водія
12. Свідоцтво на право міжнародних перевезень під митним забезпеченням
13. Технічний паспорт транспортного засобу
14. Договір на декларування товарів при залученні до митного оформлення брокерських організацій.
Експорт товарів з Росії
Ваша компанія займається експортом товарів з Росії, і в даний момент Ви шукайте надійного перевізника? Ви прийшли за правильною адресою! Компанія Росімпекс надає повний пакет послуг у сфері міжнародних перевезень і митного оформлення товарів.
У всі часи торгівля відігравала важливу роль в розвитку та держав. До теперішнього часу практично вся економіка країн базується саме на торгівлі, і Росія не є винятком. Для нашої країни найбільш пріоритетною вважається зовнішня торгівля. Підтримання хороших партнерських відносин із зарубіжними компаніями стає одним з головних напрямків економічної політики Росії. Тому те, наскільки швидко і якісно відбувається експорт товарів, безпосередньо позначається на добробуті нашої країни. Основним способом експорту товарів з Росії є міжнародні вантажоперевезення. Саме на них і спеціалізується наша компанія. Ми пропонуємо своїм клієнтам широкий спектр послуг і повне сервісне обслуговування. Але про все по порядку і більш докладно.
Наша компанія вже досить давно на ринку перевезень і заслужила собі репутацію надійного партнера. Для транспортування вантажів ми використовуємо всі можливі види транспорту, серед яких найбільш популярні морські судна і автотранспорт. З нашою допомогою експорт та імпорт товарів перетворюється на легку й приємну справу.
Якщо Ви експортуєте товари в країни ближнього зарубіжжя, то одним з найкращих варіантів, буде використання автомобільного транспорту. На сьогоднішній день існує розгалужена мережа доріг, що покривають весь материк. Це дозволяє провести перевезення вантажу в максимально короткі терміни з великим комфортом, як для перевізників, так і для замовника.
Однак, експорт російських товарів все частіше відбувається за океан: у США, Китай і багато інших країн. У таких випадках ми пропонуємо нашим клієнтам зробити вантажоперевезення морем. Міжнародні морські перевезення вважаються одними з найдешевших, але, на жаль, вони займають досить багато часу, тому підходять далеко не всім. Ті ж компанії, які мають великий товарообіг, відзначають зручність морського транспортування вантажів. Компанія Росімпекс підтримує ділові стосунки з керівництвом портових терміналів по всьому світу. Це дозволяє забезпечити високий рівень контролю при перевантаженні товарів або під час його зберігання. Наші перевізники чудово знають всі морські лінії і гарантують безпеку вантажу під час транспортування.
При бажанні клієнта міжнародне перевезення може бути здійснена по повітрю або по залізниці. Нашою компанією також виробляються мультимодальні перевезення, які передбачають використання відразу декількох видів транспорту, в залежності від природних умов, термінів і специфіки вантажу. Але, безперечно, остаточне рішення завжди приймає клієнт. Слово замовника — закон для нашої компанії.
Росімпекс здійснює міжнародні перевезення абсолютно будь-яких вантажів. Висококваліфіковані фахівці мають багаторічний досвід роботи з найрізноманітнішими товарами. Перевезення небезпечних, токсичних або швидкопсувних товарів відбудеться у відповідності з усіма особливостями даних вантажів. Особливе місце займає транспортування негабаритних товарів. Відмінні від стандартів, вони вимагають спеціального підходу і організації перевезення. Наприклад, великовагові вантажі не завжди можливо провозити по трасах, так як вони можуть пошкодити дорожнє покриття. У випадках же, коли маршрут проходить по населених пунктах, для супроводу вантажу залучаються додаткові ресурси. Це сприяє не тільки збереження товарів, але і дозволяє уникати дорожньо-транспортних пригод. Незважаючи на всі труднощі, що виникають, Росімпекс гарантує зробити експорт та імпорт товарів у відповідності з усіма побажаннями клієнта у встановлені терміни.
Щоб міжнародне перевезення вантажу пройшла максимально гладко, варто звертати пильну увагу на процес підготовки до транспортування товару. Співробітники нашої компанії професійно виконають всі необхідні процедури для якнайшвидшого початку перевезення. Безсумнівно, що головне місце в списку займає підготовка документів. Оформлення товару на експорт або імпорт має особливі тонкощі. Наші фахівці враховують всі виникаючі нюанси. Важливо, що митне оформлення відбувається в Санкт-Петербурзі або Ленінградської області, які знаходяться в безпосередній близькості від столиці нашої держави, Москви. Велика кількість супутньої документації буде оформлено за всіма правилами і стандартам, які висуваються до такого типу паперів. Поза всяких сумнівів, наші експедитори зроблять процес митного огляду максимально швидким і якісним. Цьому також буде сприяти прекрасно підготовлена ​​документація. Варто особливо звернути увагу на той факт, що всі без винятку співробітники нашої компанії відмінно обізнані в юридичних аспектах не лише оформлення паперів, а й безпосередньо у процедурі проходження митного контролю. Це виключає виникнення спірних ситуацій на митниці.
Щоб експорт та імпорт товарів пройшов за вищим класом, потрібно не тільки правильна обробка потрібної документації, але і ретельне пророблення маршруту перевезення вантажів. Вже давно відомо, що логістика — це така ж наука, як, наприклад фізика чи хімія. Тому для роботи в даній області необхідні не тільки міцні знання, але також і відточені до автоматизму навички в сукупності з досвідом подібної діяльності. Не варто забувати і про постійно змінюються тенденції, правилах і законах сучасного світу, які не можна залишати без уваги. Логісти компанії Росімпекс мають гарну підготовку в даній науці і завжди скрупульозно вивчають всі особливості перевезеного товару, враховують його технічні параметри та властивості. Велике значення так само грає і приблизна тривалість транспортування. Фахівці надають Вам на вибір кілька, на їхню думку, найбільш оптимальних транспортних схем, які дозволяють Вам заощадити не тільки фінансові кошти, але і час, який, часом, значно важливіше за гроші. Вам залишається тільки вибрати той шлях, який найбільше відповідатиме Вашим вимогам і перевагам.
До обов’язків нашої компанії входить повне забезпечення міжнародної вантажоперевезення, тому клієнти можуть бути повністю спокійні за збереження свого товару. Крім того, вони мають повний доступ до інформації, що стосується усього ходу перевезення. Поетапна система транспортування відрізняється простотою, що дозволяє навіть недосвідченому в цій області людині зрозуміти, як відбувається доставка товару. Фахівці Росімпекса готові в будь-який зручний для Вас час роз’яснити всі подробиці процесу перевезення, дати вичерпні відповіді на всілякі питання. Більш того, в процесі підготовки вантажоперевезення ми зможемо дати Вам корисні рекомендації та проконсультувати по передбачуваних проблем, які можуть виникнути під час транспортування. Ви так само зможете отримати докладний звіт про місцезнаходження вантажу на будь-якому етапі перевезення. Це дозволяє нам здійснювати абсолютно відкриту доставку товарів, що говорить про наших чистих наміри. Подібна практика зарекомендувала нашу компанію з кращого боку і дозволила укласти вигідну співпрацю з багатьма виробниками.
Сформована на сьогоднішній день економічна ситуація в країні робить Росію не тільки експортером власної продукції, але так само і посередником зарубіжних компаній. Через територію нашої країни проходить експорт імпортного товару. Тому однією зі сфер роботи нашої компанії є організація успішного експортування товарів закордонного виробництва. Для цього нами розробляються найбільш відповідають специфіці даного перевезення транспортні схеми, і відбувається ретельний відбір необхідних видів транспорту. Нерідко в даному випадку застосовується мультимодальная перевезення вантажу. Адже від нашої роботи залежить не тільки престиж нашої власної компанії, але і репутація виробника. Тому всі етапи транспортування товару проходять під чітким контролем першокласних фахівців, що мають не тільки прекрасні рекомендації, але так само і великий стаж роботи в даній області. Безсумнівно, що експорт імпортного товару через Росію приємно обрадує не тільки компанію-виробника, а й приймаючу сторону, так як доставка відбудеться точно в обговорені терміни.
Користуючись послугами Росімпекса, Ви можете бути повністю впевнені у високій якості перевезення. Наші співробітники не тільки тактовно і ввічливо дадуть відповідь на всі Ваші питання, але і дадуть Вам корисні рекомендації щодо найбільш виграшного способу перевезення вантажу. Вони подбають про те, щоб протягом всієї транспортування товар, що перевозиться був у безпеці і не піддавався ніяким впливам ззовні. Наша компанія має величезний досвід в організації та проведенні не тільки перевезень стандартних вантажів, але так само і доставки негабаритних вантажів. Для нас неважливо відстань і розміри вантажу: головне — зручність замовника. Наша мережа агентів безперервно спостерігає за ходом транспортування, що виключає можливість виникнення непередбачених ситуацій. Експорт та імпорт товарів буде проведений нашими співробітниками за вищим розрядом. Вам нададуть шанс не хвилюватися про перевезення вантажу — наші експедитори є гарантією його збереження. Надійність і швидкість — такий девіз компанії Росімпекс.

Література
1. Зовнішньоекономічна діяльність: Підручник для вузів Вища освіта. Кочергіна Т.Є.

>

Уплата вывозных таможенных пошлин и иных платежей, взимание которых возложено на таможенные органы, при вывозе товаров на таможенную территорию ЕАЭС

14.05.2019 14:06

Исчисление вывозной таможенной пошлины

Вывозная таможенная пошлина исчисляется исходя из базы для исчисления таможенной пошлины и соответствующей ставки таможенной пошлины, установленной в отношении товара.

Для исчисления вывозных таможенных пошлин в отношении товаров, особенности таможенного декларирования которых установлены законодательством государств-членов о таможенном регулировании в соответствии с пунктом 8 статьи 104 ТК ЕАЭС, применяются ставки, действующие на установленный таким законодательством государств-членов день.

Для исчисления вывозных таможенных пошлин применяются ставки, установленные законодательством государства-члена, в котором в соответствии со статьей 61 ТК ЕАЭС они подлежат уплате, если иное не установлено международными договорами в рамках ЕАЭС и (или) двусторонними международными договорами государств-членов.

Порядок применения ставок вывозных таможенных пошлин, установления ставок вывозных таможенных пошлин и перечня товаров, в отношении которых они применяются, случаи освобождения от уплаты вывозной таможенной пошлины, особенности применения ставок ввозных таможенных пошлин в зависимости от страны происхождения товаров и условий их ввоза, а также особенности предоставления тарифных преференций и тарифных квот установлен в Законе Российской Федерации от 21 мая 1993 г. № 5003-1 «О таможенном тарифе» (далее – Закон № 5003-1).

Ставки вывозных таможенных пошлин и перечень товаров, в отношении которых они применяются, устанавливаются Правительством Российской Федерации.

Ставки вывозных таможенных пошлин установлены постановлением Правительства Российской Федерации от 30 августа 2013 г. № 754
«Об утверждении ставок вывозных таможенных пошлин на товары, вывозимые из Российской Федерации за пределы государств – участников соглашений о Таможенном союзе, и о признании утратившими силу некоторых актов Правительства Российской Федерации».

В соответствии с пунктом 2 постановления Правительства Российской Федерации от 29 марта 2013 г. № 276 «О расчете ставок вывозных таможенных пошлин на нефть сырую и отдельные категории товаров, выработанных из нефти, и признании утратившими силу некоторых решений Правительства Российской Федерации» Минэкономразвития России ежемесячно рассчитывает ставки вывозных таможенных пошлин на нефть сырую и товары, выработанные из нефти, и размещает информацию о рассчитанных ставках вывозных таможенных пошлин не позднее чем за 4 дня до 1-го числа календарного месяца, в котором будут применяться рассчитанные ставки, на официальном сайте Министерства экономического развития Российской Федерации в информационно-телекоммуникационной сети «Интернет».

Льготы по уплате вывозных таможенных пошлин определяются законодательством государств – членов ЕАЭС (пункт 3 статьи 49 ТК ЕАЭС).

Статьей 35 Закона № 5003-1 определен перечень товаров, в отношении которых предоставляется тарифная льгота и порядок их предоставления.

В соответствии с пунктом 1 статьи 6 ТК ЕАЭС при таможенном регулировании применяются меры таможенно-тарифного регулирования, запреты и ограничения, законодательные акты государств–членов в сфере налогообложения, действующие на день регистрации таможенной декларации или иных таможенных документов, если иное не установлено ТК ЕАЭС и (или) в соответствии с международными договорами государств – членов.

Пунктом 12 Протокола о порядке организации, управления, функционирования и развития общих рынков нефти и нефтепродуктов (приложение № 23 к Договору о Союзе) установлено, что на период до вступления в силу международного договора о формировании общих рынков нефти и нефтепродуктов ЕАЭС, предусмотренного пунктом 3 статьи 84 Договора о Союзе, действуют двусторонние соглашения, заключенные между государствами – членами в области поставок нефти и нефтепродуктов, определения и порядка уплаты вывозных таможенных пошлин (иных пошлин, налогов и сборов, имеющих эквивалентное действие), если соответствующие государства – члены не договорятся об ином.

Уплата таможенных пошлин и иных платежей, взимание которых возложено на таможенные органы

Таможенные сборы за таможенные операции должны быть уплачены до выпуска товаров, за исключением случаев, предусмотренных частью 2 статьи 43 Федерального закона

Ставки таможенных сборов за таможенные операции установлены постановлением Правительства Российской Федерации от 28 декабря 2004 г. № 863.

Уплата таможенных пошлин, налогов и иных платежей, взимание которых возложено на таможенные органы, осуществляется на счет Федерального казначейства, предназначенный для учета поступлений и их распределения между бюджетами бюджетной системы Российской Федерации в соответствии с бюджетным законодательством Российской Федерации (счет Федерального казначейства), в валюте Российской Федерации, согласно реквизитам счета:

– счёт № 40101810800000002901,

– получатель – Межрегиональное операционное управление ФК
(ФТС России),

– ИНН получателя — 7730176610,

– КПП получателя — 773001001,

– ОКТМО получателя – 45328000,

– банк получателя – Операционный департамент Банка России, г. Москва 701,

– БИК 044501002.

Распоряжения о переводе денежных средств в уплату таможенных и иных платежей, администрируемых таможенными органами, в том числе таможенных сборов, заполняются в соответствии с правилами, утвержденными Положением Банка России от 19.06.2012 № 383-П «О правилах осуществления перевода денежных средств» и приказом Минфина России от 12.11.2013 № 107н «Об утверждении Правил указания информации в реквизитах распоряжений о переводе денежных средств в уплату платежей в бюджетную систему Российской Федерации».

В распоряжениях о переводе денежных средств в уплату таможенных и иных платежей, администрируемых таможенными органами, указывается код таможни, в регионе деятельности которой декларант предполагает декларирование товаров (без детализации до таможенных постов).

В случае включения участника ВЭД в график начала администрирования лицевых счетов плательщиков в едином ресурсе лицевых счетов плательщиков таможенных пошлин, налогов, открытых на уровне ФТС России, указывается восьмизначный код таможенного органа 10000010.

Информация о кодах таможенных органов содержится на официальном сайте ФТС России.

Информация о кодах бюджетной классификации, а также актуальная информация о реквизитах счета размещается на официальном сайте ФТС России в разделе: «Информация для участников ВЭД», «Вниманию участников ВЭД».

Уплата таможенных сборов юридическими лицами может осуществляться с расчетного счета юридического лица, открытого в кредитной организации, в том числе с использованием программных и (или) технических средств (устройств) в рамках платежной системы, оператором которой является оператор таможенных платежей.

Денежные средства могут быть внесены:

1) безналичным способом через кредитные организации;

2) с использованием программных и (или) технических средств (устройств)
в рамках платежной системы, оператором которой является оператор таможенных платежей;

3) наличными денежными средствами (только для физических лиц) через:

– кредитные организации;

– кассы таможенного органа.

Информация о технологиях уплаты таможенных и иных платежей с использованием электронных средств платежа содержится на сайтах операторов таможенных платежей (http://www.customscard.ru; http://www.payhd.ru).

Таможенные сборы и вывозные таможенные пошлины налоги могут быть уплачены за счет авансовых платежей, внесенных на счет Федерального казначейства.

У плательщика имеется возможность получения справочной информации о движении уплаченных им денежных средств с применением информационного сервиса «Лицевой счет» «Личного кабинета участника ВЭД», а также на сайтах операторов таможенных платежей.

Учет экспорта товаров

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *