Ст 372

Содержание

Ст. 372 ТК РФ: официальный текст

Скачать ст. 372 ТК РФ

Ст. 372 ТК РФ: вопросы и ответы

Ст. 372 ТК РФ относится к нормам, обеспечивающим защиту прав и свобод работающих граждан, а также законодательно установленные нормы социального партнерства между работодателем и работниками. Подробнее о нюансах такого обеспечения путем учета мнения выборного органа работников расскажет эта статья.

Статья 372 ТК РФ с комментариями 2017 года

Статья 372 ТК РФ обязует работодателя учитывать мнение первичного профсоюзного органа предприятия (организации) при принятии внутрифирменных НПА.

Согласование проводится путем предоставления профсоюзу проекта планируемого внутреннего акта и учета мнения профсоюза при окончательном утверждении такого акта.

В трудовом законодательстве России данная статья стала новшеством, предыдущее законодательство не содержало порядка учета мнения выборного органа работников. Также не было в законах и того, какие вопросы и решения относятся к категории, регулируемой статьей 372 ТК РФ.

Теперь, по смыслу абзаца 1 ст. 372 ТК, можно утверждать, что работодатель должен учитывать мнение профсоюза не по всем возможным вопросам, а в части, касающейся соблюдения трудового законодательства, охраны и безопасности труда, а также решения трудовых споров.

Какие критерии первичной профсоюзной организации?

Работники, с целью защиты своих прав, могут объединяться в профессиональные союзы. Такое объединение обычно происходит по виду или сфере деятельности. Первичное объединение допускается в масштабах одного предприятия (организации).

Таким образом, первичный профсоюзный орган отвечает следующим критериям:

  1. Работники объединились на добровольной основе с целью защиты своих прав и интересов.
  2. Объединение имеет выборный орган, представляющий интересы всех участников.
  3. Объединение является независимым от:
  • органов исполнительной власти (как федеральных, так и местных);
  • собственников организации (предприятия);
  • политических партий;
  • прочих общественных объединений.
  • Объединение состоялось в рамках одной организации (предприятия).
  • О том, чего лишены работники, не входящие в профсоюз, читайте в материале «Права работников, не являющихся членами профсоюза».

    Что такое коллективный договор?

    Внутренний нормативный акт, заключаемый между работодателем и представителями рабочего коллектива. В случае наличия профсоюзного органа — представляет интересы рабочего коллектива именно он (ст. 40 ТК).

    Коллективный договор уточняет, дополняет и дополнительно регулирует взаимные обязательства двух сторон трудовых отношений: работодателя и рабочего коллектива.

    Именно в отношении аспектов, затрагиваемых в коллективном договоре, работодатель и должен в дальнейшем принимать во внимание мнение первичного профсоюза на своем предприятии.

    Какие нормы ТК РФ имеются в виду в абзаце 1 ст. 372 ТК РФ?

    Это аспекты, включаемые в коллективные договоры и поднадзорные первичному профсоюзному органу. В том числе по ТК РФ:

    • ст. 82, 180 — по порядку расторжения трудовых отношений по инициативе работодателя, в т. ч. при сокращении штатов или ликвидации;

    Подробнее читайте: «Порядок увольнения работника по инициативе работодателя».

    • ст. 99, 105, 113, 154, 299, 301 — по режимам труда и отдыха, нормам рабочего времени и его оплаты;

    Больше об этих аспектах узнайте здесь: «Рабочее время по Трудовому кодексу».

    • ст. 123, 117, 128 — по отпускам (основным и дополнительным);
    • ст. 135, 136, 144, 147, 162 — по установлению размеров, порядка и сроков выплаты зарплат;
    • ст. 190 — по правилам внутреннего трудового распорядка;
    • ст. 196 — по обучению работников работодателем;
    • ст. 212 — по обеспечению работников средствами защиты;
    • ст. 173, 173.1, 174 — по предоставлению и оплате отпусков в связи с обучением.

    О дополнительном регулировании отпусков по учебе: «Заявление на учебный отпуск — образец заполнения 2017»

    Как урегулируются спорные вопросы между работниками и работодателем?

    Если профсоюзный орган сочтет неприемлемым нововведение, предлагаемое работодателем, и если компромисс так и не будет достигнут, профсоюз вправе:

    1. Составить специальный протокол о том, что его мнение не было учтено.
    2. После принятия работодателем своей редакции внутрифирменного акта подать заявление в Государственную инспекцию труда или в суд.

    Уполномоченные органы по заявлению (жалобе) профсоюзного органа выносят решение о законности действий работодателя. Если в таких действиях усматривается нарушение, то инспекция труда или судебный орган выдает предписание об отмене спорного локального акта.

    Более полную информацию по теме вы можете найти в КонсультантПлюс.
    Полный и бесплатный доступ к системе на 2 дня.

    Работодатель в случаях, предусмотренных настоящим Кодексом, другими федеральными законами и иными нормативными правовыми актами Российской Федерации, коллективным договором, соглашениями, перед принятием решения направляет проект локального нормативного акта и обоснование по нему в выборный орган первичной профсоюзной организации, представляющий интересы всех или большинства работников.

    Выборный орган первичной профсоюзной организации не позднее пяти рабочих дней со дня получения проекта указанного локального нормативного акта направляет работодателю мотивированное мнение по проекту в письменной форме.

    В случае, если мотивированное мнение выборного органа первичной профсоюзной организации не содержит согласия с проектом локального нормативного акта либо содержит предложения по его совершенствованию, работодатель может согласиться с ним либо обязан в течение трех дней после получения мотивированного мнения провести дополнительные консультации с выборным органом первичной профсоюзной организации работников в целях достижения взаимоприемлемого решения.

    При недостижении согласия возникшие разногласия оформляются протоколом, после чего работодатель имеет право принять локальный нормативный акт, который может быть обжалован выборным органом первичной профсоюзной организации в соответствующую государственную инспекцию труда или в суд. Выборный орган первичной профсоюзной организации также имеет право начать процедуру коллективного трудового спора в порядке, установленном настоящим Кодексом.

    Государственная инспекция труда при получении жалобы (заявления) выборного органа первичной профсоюзной организации обязана в течение одного месяца со дня получения жалобы (заявления) провести проверку и в случае выявления нарушения выдать работодателю предписание об отмене указанного локального нормативного акта, обязательное для исполнения.

    Комментарий к Ст. 372 ТК РФ

    1. Настоящая статья устанавливает порядок учета работодателем при принятии локальных нормативных актов мнения не любого представительного органа работников, а только выборного органа первичной профсоюзной организации, представляющего интересы всех или большинства работников.

    2. Принятие решений работодателем с учетом мнения профсоюза требует соблюдения сроков, установленных для рассмотрения проекта локального нормативного акта, при неполучении мотивированного мнения профсоюза — проведения дополнительных консультаций, а в случае недостижения согласия сторон — оформления протокола разногласий.

    3. Выборный орган первичной профсоюзной организации может обратиться в соответствующую государственную инспекцию труда или в суд с целью обжалования принятого работодателем локального нормативного акта, а также начать процедуру коллективного трудового спора в порядке, установленном ТК (см. комментарий к гл. 61 ТК РФ).

    4. Несоблюдение работодателем при принятии локальных нормативных актов указанного выше порядка может привести к отмене такого акта государственной инспекцией труда.

    Второй комментарий к Статье 372 Трудового кодекса

    1. Законодатель заменил термин «выборный профсоюзный орган» на «выборный орган профсоюзной организации». Учет мнения представительного органа работников в случаях, предусмотренных Кодексом, коллективным договором, а также проведение представительными органами работников консультаций с работодателем по вопросам принятия локальных нормативных актов, содержащих нормы трудового права, закрепляются в Кодексе в качестве основных форм участия работников в управлении организацией (см. ст. 53 ТК РФ и комментарий к ней).

    2. О перечне случаев, когда решение принимается работодателем с учетом мнения выборного органа первичной профсоюзной организации, см. 1 комментария к ст. 371, а с учетом мнения представительного органа работников — 2 комментария к этой же статье.

    3. В случае если мотивированное мнение выборного органа профсоюзной организации не содержит согласия с проектом локального акта либо содержит предложения по его совершенствованию, с которыми работодатель не согласен, Кодекс возлагает на работодателя инициативу проведения дополнительных консультаций с этим органом в целях достижения взаимоприемлемого решения. Иной порядок установлен при принятии решения о возможном расторжении трудового договора в соответствии с пп. 2, 3 и 5 ст. 81 Кодекса (см. комментарий к ст. 373 ТК РФ).

    4. Недостижение согласия между работодателем и выборным органом профсоюзной организации, представляющим интересы работников организации, при принятии локальных нормативных актов, содержащих нормы трудового права, может стать одной из причин коллективного трудового спора (см. комментарии к ст. 398 — 408 ТК РФ).

    СТ 372 ТК РФ.

    Работодатель в случаях, предусмотренных настоящим Кодексом, другими федеральными
    законами и иными нормативными правовыми актами Российской Федерации, коллективным
    договором, соглашениями, перед принятием решения направляет проект локального нормативного
    акта и обоснование по нему в выборный орган первичной профсоюзной организации,
    представляющий интересы всех или большинства работников.

    Выборный орган первичной профсоюзной организации не позднее пяти рабочих дней
    со дня получения проекта указанного локального нормативного акта направляет работодателю
    мотивированное мнение по проекту в письменной форме.

    В случае, если мотивированное мнение выборного органа первичной профсоюзной
    организации не содержит согласия с проектом локального нормативного акта либо содержит
    предложения по его совершенствованию, работодатель может согласиться с ним либо обязан
    в течение трех дней после получения мотивированного мнения провести дополнительные
    консультации с выборным органом первичной профсоюзной организации работников в целях
    достижения взаимоприемлемого решения.

    При недостижении согласия возникшие разногласия оформляются протоколом, после чего
    работодатель имеет право принять локальный нормативный акт, который может быть обжалован
    выборным органом первичной профсоюзной организации в соответствующую государственную
    инспекцию труда или в суд. Выборный орган первичной профсоюзной организации также имеет
    право начать процедуру коллективного трудового спора в порядке, установленном настоящим
    Кодексом.

    Государственная инспекция труда при получении жалобы (заявления) выборного органа
    первичной профсоюзной организации обязана в течение одного месяца со дня получения жалобы
    (заявления) провести проверку и в случае выявления нарушения выдать работодателю предписание
    об отмене указанного локального нормативного акта, обязательное для исполнения.

    Комментарий к Ст. 372 Трудового кодекса РФ

    1. При принятии локальных нормативных актов, содержащих нормы трудового права, работодатель обязан осуществить процедуру учета мнения не любого выборного органа первичной профсоюзной организации, действующей у работодателя, а только представительного профсоюзного органа. К таковым следует относить выборный орган первичной профсоюзной организации, которая объединяет более половины работников, занятых у соответствующего работодателя, либо которой работники на общем собрании (конференции) поручили представление своих интересов.

    2. Процедура принятия локального нормативного акта с учетом мнения профсоюза состоит из следующих этапов: 1) рассмотрение проекта локального нормативного акта выборным профсоюзным органом; 2) проведение дополнительных консультаций при несовпадении позиций сторон; 3) принятие локального нормативного акта работодателем.

    3. На первом этапе работодатель направляет проект локального нормативного акта, содержащего нормы трудового права, и обоснование необходимости его принятия выборному профсоюзному органу, который представляет работодателю свое мотивированное мнение в течение пяти рабочих дней со дня получения проекта. Если выборный профсоюзный орган согласен с предлагаемым проектом, то работодатель принимает локальный нормативный акт.

    4. Дополнительные консультации между работодателем и выборным профсоюзным органом проводятся в том случае, когда на первом этапе согласие относительно проекта локального нормативного акта достигнуто не было.

    Организация проведения дополнительных консультаций возложена на работодателя, который обязан проявить инициативу и обеспечить техническое оснащение проведения консультаций. Процесс проведения консультаций представляет собой переговоры представителей сторон. Трудовой кодекс не устанавливает никаких формальных требований к организации переговорного процесса, оставляя решение соответствующих вопросов на усмотрение сторон, которые вправе уполномочить на участие в переговорах и неодинаковое количество представителей. Вопросы о конкретном времени и месте проведения переговоров решаются по соглашению сторон.

    На проведение дополнительных консультаций сторонам отводится три дня, исчисляемых с момента получения работодателем мотивированного мнения выборного профсоюзного органа. Этот срок может быть увеличен по соглашению сторон. Результат консультаций (достижение согласия или констатация наличия разногласий) оформляется протоколом, подписание которого означает завершение данного этапа учета мнения выборного профсоюзного органа.

    5. Работодатель вправе принять локальный нормативный акт вне зависимости от достижения в ходе консультаций взаимоприемлемого решения.

    Локальный акт может быть обжалован в соответствующую государственную инспекцию труда или в суд. Правом на обжалование такого акта обладает выборный орган первичной профсоюзной организации. В указанном порядке может быть обжалован не всякий локальный нормативный акт работодателя, а лишь принятый в нарушение установленного порядка учета мнения выборного профсоюзного органа либо принятый в соответствии с данным порядком, но противоречащий, по мнению заявителя, законодательству о труде, коллективному договору, соглашению.

    Государственная инспекция труда обязана провести проверку правомерности принятия локального нормативного акта в течение одного месяца со дня получения жалобы (заявления). Если в ходе проверки будут выявлены факты нарушения законодательства, должностное лицо государственной инспекции труда обязано выдать работодателю предписание об отмене локального нормативного акта. Данное предписание обязательно для исполнения.

    МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

    м. Київ

    N 372

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
    16 квітня 2014 р. за N 426/25203

    Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ

    Із змінами і доповненнями, внесеними
    наказами Міністерства фінансів України
    від 14 липня 2014 року N 754,
    від 25 листопада 2014 року N 1163,
    від 23 липня 2015 року N 664,
    від 29 грудня 2015 року N 1219

    Відповідно до статті 56 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 446,

    НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, що додається.

    2. Пункт 2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 29.12.2015 р. N 1219)

    3. Пункт 3 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 29.12.2015 р. N 1219)

    4. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державного казначейства України:

    від 08 травня 2001 року N 73 «Про затвердження Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 травня 2001 року за N 458/5649 (із змінами);

    від 24 липня 2001 року N 126 «Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06 серпня 2001 року за N 670/5861 (із змінами);

    від 26 грудня 2003 року N 242 «Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 січня 2004 року за N 106/8705 (із змінами).

    5. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку (Чмерук М. О.) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

    6. Управлінню комунікацій (Прес-служба) (Капко М. А.) у десятиденний строк з дня державної реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України в мережі Інтернет.

    7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Мярковського А. І.

    Міністр

    О. Шлапак

    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ Міністерства фінансів України
    02 квітня 2014 року N 372

    Зареєстровано
    в Міністерстві юстиції України
    16 квітня 2014 р. за N 426/25203

    Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ

    1.1. Цей Порядок визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про операції з грошовими коштами, розрахунками в національній валюті із дебіторами та кредиторами бюджетних установ. Норми цього Порядку застосовуються бюджетними установами (далі — установа).

    (пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
    Міністерства фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163)

    1.2. Терміни, наведені в цьому Порядку, мають такі значення:

    безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув;

    абзац третій пункту 1.2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163)

    абзац четвертий пункту 1.2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163,
    у зв’язку з цим абзаци п’ятий — двадцять другий
    вважати відповідно абзацами третім — двадцятим)

    дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували установі певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів;

    дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів установі на певну дату;

    дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, — дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення терміну позовної давності;

    депозитні рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України (далі — органи Казначейства) та/або установах банків для обліку депозитних сум, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням;

    абзац сьомий пункту 1.2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163,
    у зв’язку з цим абзаци восьмий — двадцятий
    вважати відповідно абзацами сьомим — дев’ятнадцятим)

    касові видатки та надання кредитів — усі суми коштів, перерахованих органом Казначейства або установою банку з реєстраційних, спеціальних реєстраційних, поточних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків, за всіма операціями;

    кошти в дорозі — кошти, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні, спеціальні реєстраційні, поточні рахунки установи, але будуть зараховані на ці рахунки в наступному місяці;

    кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, — прострочена кредиторська заборгованість, щодо якої кредитором втрачено право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу;

    абзац десятий пункту 1.2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163)

    абзац одинадцятий пункту 1.2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163)

    абзац дванадцятий пункту 1.2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163)

    абзац тринадцятий пункту 1.2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163,
    у зв’язку з цим абзаци чотирнадцятий — дев’ятнадцятий
    вважати відповідно абзацами десятим — п’ятнадцятим)

    підзвітна особа — працівник установи, який отримав під звіт кошти для майбутніх видатків;

    підзвітна сума — кошти, видані працівникові установи на витрати, пов’язані зі службовими відрядженнями, та/або на адміністративно-господарські витрати;

    попередня оплата (аванс) — оплата товарів (робіт, послуг), які будуть поставлені (виконані, надані) установі після отримання платежу, у разі якщо здійснення попередньої оплати (авансу) передбачено бюджетним законодавством;

    прострочена дебіторська заборгованість — дебіторська заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату;

    прострочена кредиторська заборгованість — сума кредиторської заборгованості, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги

    абзац п’ятнадцятий пункту 1.2 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163)

    II. Бухгалтерський облік грошових коштів

    2.1. Активи установи у формі грошових коштів включають готівку в касі, грошові кошти на рахунках у банках, грошові кошти на рахунках в органах Казначейства, інші кошти, короткострокові векселі одержані.

    2.2. Оформлення та ведення касових операцій в установі, приймання готівки та розрахунок ліміту каси здійснюються відповідно до законодавства.

    Касові операції оформлюються відповідними документами, форми яких затверджені в установленому законодавством порядку.

    2.3. Кошти, що фактично надійшли на ім’я установи, зараховуються на особові, реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, інші рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків, і використовуються в установленому законодавством порядку.

    Аналітичний облік наявності та руху коштів на особових, реєстраційних, спеціальних реєстраційних та інших рахунках установи, відкритих в органах Казначейства, та поточних рахунках, відкритих в установах банків, ведеться за їх видами та в розрізі бюджетів, кодів бюджетної класифікації доходів, видатків та кредитування бюджету.

    Аналітичний облік операцій за сумами, отриманими від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб, ведеться додатково в розрізі надавачів.

    2.4. Суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

    На суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним збільшенням доходів поточного періоду.

    2.5. У відповідних облікових регістрах ведеться облік касових видатків та кредитування у встановленому законодавством порядку.

    Залишки коштів на рахунку у бухгалтерському обліку повинні відповідати залишкам коштів за випискою органу Казначейства та/або установи банку з відповідного реєстраційного, спеціального реєстраційного, особового, поточного рахунку, відкритого на ім’я установи.

    2.6. До інших коштів установи належать грошові документи (у національній та іноземній валютах), які знаходяться в касі установи (поштові марки, сплачені проїзні документи, путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, кошти, що містяться в акредитивах, у чекових книжках та в інших грошових документах тощо), та кошти в дорозі.

    (абзац перший пункту 2.6 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
    наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2015 р. N 664)

    Абзац другий пункту 2.6 розділу ІІ виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 23.07.2015 р. N 664,
    у зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом другим

    Аналітичний облік операцій з іншими коштами ведеться за кожним грошовим документом і кожною сумою в дорозі в розрізі видів коштів та кодів бюджетної класифікації. Записи проводяться в міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня.

    2.7. Порядок здійснення операцій з векселями регламентується законодавством.

    Аналітичний облік короткострокових векселів ведеться у прибутково-видатковій книзі довільної форми за кожним одержаним векселем. Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, завірена підписами керівника й головного бухгалтера (спеціаліста, на якого покладено виконання обов’язків бухгалтерської служби) та скріплена печаткою установи.

    III. Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості

    3.1. Активи установи у формі дебіторської заборгованості включають розрахунки з покупцями, замовниками та різними дебіторами (розрахунки у порядку планових платежів, з підзвітними особами, з відшкодування завданих збитків, з іншими дебіторами та державними цільовими фондами).

    3.2. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання установою майбутніх економічних вигід або досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи і може бути достовірно визначена її сума.

    3.3. Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться за кодами бюджетної класифікації та в розрізі підзвітних осіб виданими з каси установи (зарахованими на картковий рахунок) сумами, за якими оплату видатків у безготівковій формі неможливо або недоцільно проводити.

    Підзвітні суми мають цільове призначення і повинні витрачатися з метою, на яку вони видані, згідно з кодами бюджетної класифікації. У разі наявності у підзвітних осіб залишку непогашеної заборгованості за попередніми сумами видача нових сум під звіт не здійснюється.

    3.4. Аналітичний облік розрахунків з відшкодування завданих збитків ведеться за кожною винною особою із зазначенням прізвища, імені та по батькові, займаної посади, дати виникнення нестачі та її суми.

    3.5. Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною до стягнення, списується за результатами інвентаризації розрахунків на підставі рішення керівника установи з відображенням зміни результатів виконання кошторису.

    Безнадійна дебіторська заборгованість обліковується на відповідному позабалансовому рахунку протягом трьох років з моменту списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.

    Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості відображається у бухгалтерському обліку установи відповідно до вимог пункту 2.4 розділу II цього Порядку.

    3.6. Аналітичний облік заборгованості за кредитами (фінансовою допомогою на поворотній основі), виданими з бюджету, ведеться в розрізі бюджетів, кодів бюджетної класифікації, позичальників.

    3.7. Розрахунки з іншими дебіторами відображаються розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, а кредитове — у складі зобов’язань.

    IV. Розділ IV виключено

    (розділ IV із змінами, внесеними згідно з наказом
    Міністерства фінансів України від 14.07.2014 р. N 754,
    виключено згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163,
    у зв’язку з цим розділ V вважати розділом IV та
    пункти 5.1 — 5.10 вважати відповідно пунктами 4.1 — 4.10)

    IV. Бухгалтерський облік зобов’язань

    4.1. Пункт 4.1 виключено

    (згідно з наказом Міністерства
    фінансів України від 25.11.2014 р. N 1163)

    4.2. Пункт 4.2 виключено

    4.1. Зобов’язання за договорами, укладеними установою з юридичними та фізичними особами, відображаються у відповідних регістрах бухгалтерського обліку.

    4.2. Кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, за загальним та спеціальним фондами відповідного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) списується установами щокварталу.

    Комісія, призначена розпорядчим документом керівника установи, проводить інвентаризацію розрахунків з метою визначення кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув.

    Склад комісії визначається відповідно до законодавства.

    Інвентаризацію розрахунків з метою визначення кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, може проводити як окремо створена комісія, так і інвентаризаційна комісія при проведенні інвентаризації відповідно до законодавства.

    4.3. Складений інвентаризаційною комісією акт інвентаризації кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання, затверджується керівником установи.

    Головні розпорядники коштів, центральні органи виконавчої влади відображають у бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на підставі розпорядчого документа керівника установи.

    Розпорядники коштів нижчого рівня передають за відомчою підпорядкованістю затверджений акт установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання.

    Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кошторис.

    4.4. Установа вищого рівня розглядає подані акти і в разі прийняття відповідного рішення видає розпорядчий документ про списання з обліку підвідомчої установи кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, за загальним та спеціальним фондами відповідного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ).

    4.5. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня відображають у бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на підставі розпорядчого документа керівника установи вищого рівня.

    4.6. Установи здійснюють списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, за власними надходженнями бюджетних установ щокварталу в порядку, передбаченому цим розділом, але рішення про списання приймається керівником такої установи самостійно. Списання проводиться на підставі розпорядчого документа керівника установи.

    Інформація про списання з обліку кредиторської заборгованості за власними надходженнями бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, доводиться до відома установи вищого рівня.

    4.7. Суми кредиторської заборгованості за депонованою заробітною платою, стипендіями, пенсіями, допомогою та іншими виплатами населенню, які не одержані в установлений строк та строк позовної давності яких минув, підлягають списанню з бухгалтерського обліку у загальному порядку.

    У разі списання з бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості за депонованою заробітною платою, стипендіями, пенсіями, допомогою та іншими виплатами населенню, строк позовної давності якої минув, кошти, що обліковуються на депозитному рахунку в органах Казначейства, перераховуються установою до відповідного бюджету згідно із законодавством.

    4.8. Розрахунки за виконані роботи, розрахунки з податків і зборів, розрахунки зі страхування, розрахунки з оплати праці, розрахунки за іншими операціями із кредиторами та внутрішні розрахунки відображаються розгорнуто: кредитове сальдо — у складі зобов’язань, а дебетове — у складі оборотних активів.

    Директор Департаменту податкової,
    митної політики та методології
    бухгалтерського обліку

    М. О. Чмерук

    Додаток
    до Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ
    (пункт 4.7)

    Довідкапро операції в іноземній валюті

    Додаток виключено
    (згідно з наказом Міністерства фінансів України
    від 25 листопада 2014 року N 1163)

    Полный текст ст. 372 ТК РФ с комментариями. Новая действующая редакция с дополнениями на 2020 год. Консультации юристов по статье 372 ТК РФ.

    Работодатель в случаях, предусмотренных настоящим Кодексом, другими федеральными законами и иными нормативными правовыми актами Российской Федерации, коллективным договором, соглашениями, перед принятием решения направляет проект локального нормативного акта и обоснование по нему в выборный орган первичной профсоюзной организации, представляющий интересы всех или большинства работников .
    Выборный орган первичной профсоюзной организации не позднее пяти рабочих дней со дня получения проекта указанного локального нормативного акта направляет работодателю мотивированное мнение по проекту в письменной форме .

    В случае, если мотивированное мнение выборного органа первичной профсоюзной организации не содержит согласия с проектом локального нормативного акта либо содержит предложения по его совершенствованию, работодатель может согласиться с ним либо обязан в течение трех дней после получения мотивированного мнения провести дополнительные консультации с выборным органом первичной профсоюзной организации работников в целях достижения взаимоприемлемого решения .

    При недостижении согласия возникшие разногласия оформляются протоколом, после чего работодатель имеет право принять локальный нормативный акт, который может быть обжалован выборным органом первичной профсоюзной организации в соответствующую государственную инспекцию труда или в суд. Выборный орган первичной профсоюзной организации также имеет право начать процедуру коллективного трудового спора в порядке, установленном настоящим Кодексом .

    Государственная инспекция труда при получении жалобы (заявления) выборного органа первичной профсоюзной организации обязана в течение одного месяца со дня получения жалобы (заявления) провести проверку и в случае выявления нарушения выдать работодателю предписание об отмене указанного локального нормативного акта, обязательное для исполнения .

    Комментарий к статье 372 ТК РФ

    1. Согласно ст. 8 ТК РФ работодатели, за исключением работодателей — физических лиц, не являющихся индивидуальными предпринимателями, принимают ЛНА в пределах своей компетенции в соответствии с трудовым законодательством и иными нормативными правовыми актами, содержащими нормы трудового права, коллективными договорами, соглашениями. ЛНА может приниматься с учетом мнения представительного органа работников либо по согласованию с таким органом (). Комментируемая статья закрепляет такой порядок согласования.

    Первым этапом становится направление работодателем проекта ЛНА и обоснования по нему в выборный орган первичной профсоюзной организации, представляющий интересы всех или большинства работников.

    2. ТК РФ предоставляет профсоюзной организации пятидневный срок для рассмотрения проекта и направления своего мнения работодателю. В указанный срок первичная профсоюзная организация рассматривает представленный проект с точки зрения обеспечения прав и законных интересов работников, формирует свои рекомендации по внесению в него изменений и дополнений либо соглашается с редакцией работодателя. В случае необходимости внесения в текст проекта изменений и дополнений они должны быть представлены работодателю в письменной форме, т.е. отражены в мотивированном мнении профсоюзной организации по данному проекту. Реализация рассматриваемого нормативного предписания представляет по своей сути одну из разновидностей согласительной процедуры, при которой каждая из сторон правоотношений выдвигает свои требования. Окончательная редакция документа формируется на основе компромисса путем уступок в отдельной части каждой из сторон, участвующих в обсуждении. В частности, на это указывает ч.3 комментируемой статьи, предусматривающая необходимость выработки согласия.

    В случае несогласия профсоюзного органа с представленной редакцией нормативного акта он выражает свое несогласие в мотивированном мнении, направляемом работодателю. Такое мнение может отражать полное несогласие с разработанным проектом либо частичное. Полное несогласие отвергает сам факт концепции такого документа, частичное — указывает на необходимость, по мнению профсоюзного органа, внесения изменений и дополнений в текст представленного проекта.

    Закон предоставляет работодателю возможность выбора. Он вправе согласиться с предложениями профсоюза и внести корректировки в текст проекта. Достижение согласия между работодателем и профсоюзной организацией свидетельствует о принятии и вступлении в силу указанного документа в соответствующей редакции.

    В случае если работодатель не согласен с замечаниями профсоюзной организации, то он обязан провести дополнительные переговоры с профсоюзом в части выработки консолидированного решения по представленному проекту. Для дополнительных переговоров работодателю представляется трехдневный срок. Степень реализации данной возможности определяется взаимным стремлением сторон выработать консолидированное решение, обеспечивающее принятие соответствующего документа. Взаимная уступчивость является основным способом достижения целей и задач переговорного процесса, т.е. принятия соответствующего ЛНА с учетом мнения профсоюзного органа.

    3. В отдельных случаях принципиальность обеих или одной сторон переговоров может привести к тому, что согласие не будет достигнуто, а соответственно, ЛНА не будет принят. Таким образом, профсоюз не сможет обеспечить защиту прав работников и предоставление им специальных гарантий, а работодатель, в свою очередь, не сможет принять и ввести в действие соответствующий локальный акт.

    В связи с этим ТК РФ предусматривает специальные гарантии деятельности указанных субъектов, в том числе на случай недостижения между ними согласия в рамках проводимых переговоров. Непреодолимые разногласия отражаются в протоколе разногласий по общим правилам оформления такого протокола, т.е. с отражением в нем редакции каждой из сторон. В протокол разногласий включаются только те положения, по которым сторонам не удалось достигнуть соглашения. Протокол разногласий представляет собой неотъемлемую часть ЛНА и является приложением к нему. Оформление протокола направлено на фиксацию противоречий сторон, их разногласий в отношении рассматриваемого проекта ЛНА. Составление протокола свидетельствует о применении специальных последствий для каждой из сторон переговоров: работодатель в данном случае получает возможность принять данный документ в своей редакции, что, как правило, и делает большинство работодателей.

    Таким образом, недостижение соглашения в ходе проводимых переговоров свидетельствует о возможности принятия документа в редакции работодателя, т.е. в его пользу. Указанные обстоятельства могут повлечь нарушение прав и интересов работников, поскольку мнение профсоюзного органа при принятии документа не учтено. Однако профсоюзная организация в таком случае может использовать иные формы защиты прав работников, в том числе:
    — обращение в государственную инспекцию труда по соответствующему региону с требованием об устранении нарушений прав работников. Жалоба профсоюзного органа подлежит рассмотрению в месячный срок с момента ее поступления в соответствующую государственную инспекцию. Таким образом, государственный инспектор реализует свою надзорную деятельность в форме проведения проверки, причем такая проверка, как правило, носит внеплановый характер. В случае выявления факта нарушения трудовых прав работников государственный инспектор реализует свои полномочия в полном объеме, т.е. может выдавать предписания или осуществлять иные мероприятия, отнесенные к его компетенции. В случае отсутствия нарушения государственный инспектор уведомляет о результатах проведенной проверки заявителя, т.е. соответствующую профсоюзную организацию;
    — обращение в суд — основанием обращения в суд, как правило, выступает требование о признании ЛНА недействительным, при этом закон не ограничивает профсоюз в предъявлении и иных требований, например, об устранении нарушений прав работников, о восстановлении нарушенного права и т.п.;
    — возбуждение процедуры рассмотрения коллективного трудового спора. Данная процедура составляет предмет регулирования отдельных норм ТК РФ (см. комментарий к ст. ст. 381-397).

    Консультации и комментарии юристов по ст 372 ТК РФ

    Если у вас остались вопросы по статье 372 ТК РФ и вы хотите быть уверены в актуальности представленной информации, вы можете проконсультироваться у юристов нашего сайта.

    Задать вопрос можно по телефону или на сайте. Первичные консультации проводятся бесплатно с 9:00 до 21:00 ежедневно по Московскому времени. Вопросы, полученные с 21:00 до 9:00, будут обработаны на следующий день.

    Ст 372

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *