Документ показан в сокращенном демонстрационном режиме!
Получить полный доступ к документу
Вход для пользователей | Стань пользователем
|
||||||||
Тел.: +7 (727) 222-21-01, e-mail: info@prg.kz, Региональные представительства | |||||||||
Для покупки документа sms доступом необходимо ознакомиться с условиями обслуживания
Я принимаю Условия обслуживания
Продолжить
- Корреспонденты на фрагмент
- Поставить закладку
- Посмотреть закладки
Приказ Министерства юстиции Российской Федерации от 30 декабря 2014 года № 265
О внесении изменений в приказ Министерства юстиции Российской Федерации от 10 апреля 2002 г. № 99 «Об утверждении Форм реестров для регистрации нотариальных действий, нотариальных свидетельств и удостоверительных надписей на сделках и свидетельствуемых документах»
Утратил силу в соответствии с приказом Министерства юстиции РФ от 27 декабря 2016 г. № 313
Внести изменения в приказ Министерства юстиции Российской Федерации от 10 апреля 2002 г. № 99 «Об утверждении Форм реестров для регистрации нотариальных действий, нотариальных свидетельств и удостоверительных надписей на сделках и свидетельствуемых документах» (зарегистрирован Минюстом России 18.04.2002, регистрационный № 3385) с изменениями, внесенными приказами Министерства юстиции Российской Федерации от 28 июля 2003 г. № 180 (зарегистрирован Минюстом России 01.08.2003, регистрационный № 4941), от 1 августа 2005 г. № 122 (зарегистрирован Минюстом России 15.08.2005, регистрационный № 6897), от 28 сентября 2005 г. № 183 (зарегистрирован Минюстом России 30.09.2005, регистрационный № 7055), от 27 декабря 2007 г. № 255 (зарегистрирован Минюстом России 27.12.2007, регистрационный № 10830), от 16 февраля 2009 г. № 49 (зарегистрирован Минюстом России 25.02.2009, регистрационный № 13431), от 4 июля 2014 г. № 153 (зарегистрирован Минюстом России 10.07.2014, регистрационный № 33032), согласно приложению.
И.о. Министра |
С. Герасимов |
- Корреспонденты на фрагмент
- Поставить закладку
- Посмотреть закладки
Приложение
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 30 травня 1997 року N 167
Про удосконалення протихолерних заходів в Україні
Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства охорони здоров’я України
від 17 травня 2001 року N 188
Аналіз епідемічної ситуації з холери, що склалась в Україні в останні роки, виявив деякі особливості як з боку перебігу захворювання, факторів передачі інфекції, зміни властивостей збудника, так і розповсюдження холери на території країни, організації і проведення протихолерних заходів.
За період 1994 — 1996 рр. в 15 областях і м. Севастополі захворіло на холеру 1370 чоловік, зареєстровано 999 вібріононосіїв.
Найбільш несприятливою була ситуація 1994 року у Миколаївській області, де зареєстровано 90 % хворих і вібріононосіїв.
Особливістю спалахів 1994 — 1995 рр. було і включення в епідпроцес значної кількості сільського населення, а також розповсюдження захворювань при проведенні ритуальних заходів. Строки локалізації і ліквідації спалахів холери, на відміну від вісімдесятих років, затягувались до 2 — 3 місяців.
Широкому розповсюдженню холери сприяв вкрай незадовільний санітарно-комунальний стан окремих територій, зокрема, недостатнє забезпечення населення доброякісною питною водою, аварійний стан каналізаційних мереж, суттєві недоліки в санітарній очистці населених пунктів, відсутність локальних очисних споруд в інфекційних стаціонарах.
Щороку у 7 — 12 областях з об’єктів довкілля виділяються холерні вібріони. Так, 1994 року виділено 230 культур у 20 областях, 1995 року 316 культур в 11 областях, 1996 року 27 у 7 областях України.
Укорінення холерного вібріона в деяких регіонах України в об’єктах довкілля становить реальну загрозу виникнення нових випадків холери.
Настороженість медичних працівників щодо холери була недостатня, траплялись випадки їх зараження. Мали місце недоліки при епідеміологічних обстеженнях, несвоєчасна ізоляція хворих з підозрою на холеру та контактних з ними осіб.
Є значні недоліки в готовності госпітальної бази, відсутні спеціальне обладнання для визначення електролітів, дитячі інфекційні відділення анестезіології та інтенсивної терапії, необхідні умови для додержання протиепідемічного режиму.